|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Як працюють біопрепарати для захисту рослин
Томати вже червоніють, а на листі пішла плямистість. Після хімічного фунгіциду до збору доведеться чекати до 20–30 днів, а врожай треба знімати за тиждень. Саме в такі моменти виручають біопрепарати – після них плоди миють і їдять уже через 1–3 дні.
У пляшці чи пакеті – не отрута, а живі бактерії, гриби або продукти їхньої життєдіяльності. Інфекцію вони не «випалюють», а витісняють: заселяють лист, корінь і ґрунт, забирають у збудника місце та їжу. Тому біопрепарати для захисту рослин вимагають іншого підходу, ніж хімія, – інші строки, інша погода, інші очікування.
Чому результату не видно наступного дня
Мікроорганізму потрібен час, щоб розмножитись. Бактерія Bacillus thuringiensis діє швидше за інших: гусінь перестає їсти за кілька годин, але гине лише на 2–5 день. Новачки в цей момент вирішують, що засіб не подіяв, і хапаються за хімію. Даремно.
Цю бактерію, до речі, знайшли ще 1901 року в Японії – у хворих гусеницях шовкопряда. Те, що колись губило шовківництво, сьогодні рятує капусту від білана й совки.
Механізмів дії три, і від них залежить, коли вносити препарат:
- конкуренція – корисний гриб чи бактерія займає поверхню раніше за збудника, тому працює як профілактика;
- антибіоз – мікроорганізм виділяє речовини, що гальмують ріст патогена на ранній стадії хвороби;
- паразитизм – триходерма обплітає грибницю фузарію чи білої гнилі й живиться нею просто в ґрунті.
Висновок простий: біологія попереджає і стримує. Кущ, який фітофтора вже «з'їла» наполовину, вона не підніме.
Біопрепарати від хвороб і шкідників – що під яке завдання
Універсального засобу немає. Кожен організм має свою «спеціалізацію», і помилка у виборі коштує сезону. У таблиці – основні групи, на які варто дивитись, коли обираєте біопрепарати від хвороб, комах і кліщів.
| Основа препарату | Проти чого працює | Як вносять | Робоча температура |
|---|---|---|---|
| Гриб Trichoderma | Кореневі гнилі, фузаріоз, біла і сіра гниль, «чорна ніжка» розсади | У ґрунт, полив під корінь, замочування насіння | Від +10 °C у ґрунті |
| Bacillus subtilis (сінна паличка) | Борошниста роса, парша, плямистості, профілактика фітофторозу | Обприскування по листу, обробка бульб і насіння | Від +15 °C |
| Pseudomonas fluorescens | Бактеріози, кореневі гнилі | Обробка насіння, полив розсади | Від +10 °C |
| Bacillus thuringiensis | Гусінь білана, совки, молі, плодожерки | Обприскування по листу | +18…+30 °C |
| Аверсектин (продукт ґрунтової бактерії Streptomyces) | Павутинний кліщ, трипс, попелиця, колорадський жук | Обприскування по листу | Від +18 °C |
| Гриб Beauveria bassiana | Білокрилка, трипс, попелиця | Обприскування ввечері, за високої вологості | +20…+28 °C |
Одне уточнення до таблиці. Триходерма і бацили не замінюють одне одного: гриб тримає ґрунт, бактерія – лист. Через це біопрепарати для рослин беруть не по одному, а парою під конкретну культуру.
На що дивитись, перш ніж купити біопрепарати
Живий продукт псується, як кефір. Це головна різниця з хімією, яка лежить на складі роками. Тому сумлінний агромагазин тримає такий товар у прохолоді, а не на сонячній вітрині. Перед оплатою перевірте чотири речі:
- дата виготовлення – рідкі форми живуть від 3 місяців до року, порошки – до 2 років;
- титр, тобто кількість живих клітин – для бактеріальних засобів орієнтир від 1×10⁹ КУО в 1 мл;
- назва штаму на етикетці – напис «корисні бактерії» без уточнення нічого не гарантує;
- умови зберігання – більшості рідких препаратів потрібно +4…+15 °C, без морозу і прямого сонця.
Біопрепарати купити «про запас» на два сезони – погана ідея. Беріть стільки, скільки витратите до осені. І ще одне: в одній схемі з біологією можуть стояти й хімічні засоби захисту рослин, але не в одному баку з мідними фунгіцидами. Мідь убиває і корисну мікрофлору.
Умови, за яких живий препарат спрацює
Більшість невдач – не через «слабкий» засіб, а через спеку, сонце і хлоровану воду. Я називаю це правилом вечірнього обприскувача:
- обробляйте після 18:00 або в похмурий день – ультрафіолет убиває бактерії за кілька годин;
- воду з-під крана відстоюйте добу або беріть дощову;
- робочий розчин використовуйте за 2–4 години, на завтра не лишайте;
- повторюйте обробку кожні 7–10 днів, а після зливи – позапланово;
- перед біологією промийте обприскувач від залишків хімії.
Три обробки з інтервалом – це вже система. Одна – лотерея.
Чи безпечні біологічні засоби для бджіл і домашніх тварин?
Препарати на основі триходерми, сінної палички та Bacillus thuringiensis бджолам, котам і собакам не шкодять. Виняток – аверсектин: він токсичний для бджіл, тому квітучі рослини ним не обробляють, а працюють увечері, після закінчення льоту.
Чи є сенс вносити їх восени, після збору врожаю?
Так, і це одна з найкорисніших обробок. Триходерму вносять по рослинних рештках і в ґрунт, поки він теплий – від +10 °C. Гриб розкладає бадилля та зменшує запас інфекції, яка інакше перезимує на грядці.
Чи звикають хвороби і шкідники до біологічних засобів?
Значно повільніше, ніж до хімії. Живий організм б'є по збуднику кількома способами одночасно, і пристосуватись до всіх складно. Проте один і той самий засіб роками краще не лити – чергуйте препарати з різною основою.